20.03.15

Ефективна вентиляція — шлях до чистого повітря у кожному домі

Від якості вентиляції безпосередньо залежить здоров'я домовласників і комфортність проживання. Крім того, правильний повітрообмін підтримує в нормі вологість, а отже, продовжує термін служби будівельних конструкцій, меблів, техніки.

Читайте повну версію у виданні «ПРИВАТНИЙ БУДИНОК», №1-2, січень-лютий 2015. Коментар менеджера проектів компанії Сергія Старченка.

Якісна вентиляція — основа комфортного мікроклімату в оселі. Комплексна вентиляційна установка (КВУ) забезпечує організований приплив і витяжку повітря через систему повітроводів, розгалужену по всьому будинку. На відміну від природної вентиляції, вона дозволяє контролювати якість повітря та підтримувати оптимальні параметри за температурою, вологістю й обсягом обміну.

Щоб зрозуміти, наскільки ефективна система, варто враховувати не лише суб’єктивне відчуття комфорту. Професіонали в галузі вентиляції не оперують поняттями «комфортно» чи «дискомфортно», натомість розраховують кратність повітрообміну — скільки разів за годину повітря в приміщенні має повністю оновитися. У спальні цей показник становить 2–4, у ванній — 3–8, на кухні — до 15. Саме ці значення стають основою для проектування вентиляційної системи.

Наступне важливе питання — герметичність повітроводів. За нормами допускається до 10 % витоку повітря, однак на практиці це призводить до збільшення споживання електроенергії щонайменше на третину. Через нещільності знижується ефективність опалення й кондиціонування, а також збільшується зношення вентиляційного обладнання.

Уникнути втрат допоможуть перевірені технічні рішення. Сергій Старченко, менеджер проектів компанії ВЕНТС, підкреслює, що для мінімізації витоків варто використовувати круглі повітроводи, уникати зайвих поворотів і колін, а стики герметизувати спеціальним герметиком і армованим алюмінієвим скотчем. У разі фланцевого з’єднання між деталями додатково застосовують ущільнювач. Також важливо використовувати повітроводи класу П — вони герметичніші за клас Н.

Вибір матеріалу повітроводів також має значення. Пластикові або жорсткі металеві труби — надійні рішення, що забезпечують гладкість внутрішніх стінок, не створюють зайвого опору та мають тривалий строк служби. Гнучкі труби з алюмінієвої фольги краще використовувати лише в складних ділянках з поворотами, адже вони менш довговічні та знижують ефективність потоку повітря. Круглі повітроводи краще за прямокутні, бо забезпечують нижчий рівень шуму й менше опору. Якщо все ж використовуються прямокутні канали, потрібно враховувати потребу в потужнішому вентиляторі.

Усе починається з правильного проектування. Монтаж вентиляційної системи не можна починати без попереднього розрахунку. Замовнику повинні надати повноцінний проект із добором усіх елементів: вентиляторів, повітроводів, решіток тощо. У кожне приміщення має подаватися свіже повітря окремим каналом. У неопалюваних зонах, як-от горища чи підвали, обов’язкове використання утеплених повітроводів. Вхід повітря ззовні не повинен виходити на проїжджу частину — це убезпечить від потрапляння вихлопів. Важливо дотримуватися мінімальної відстані між точкою забору і викиду повітря: щонайменше 8 метрів, якщо вони на одній стіні, і 5 метрів — якщо на сусідніх.

Розподіл повітря між кімнатами має бути вільним. Для цього в міжкімнатних дверях — особливо у ванній, туалеті, кухні чи гардеробі — встановлюють вентиляційні решітки. Якщо технічне обладнання приховане за підвісною стелею або у коробах, обов’язково залишають доступ до нього для обслуговування. Розрахунок об’єму свіжого повітря проводиться за формулою: площа приміщення × висота × кратність обміну.

Прості вентиляційні установки подають повітря з постійною інтенсивністю. У складніших системах передбачено зміну продуктивності залежно від присутності людей — це дозволяє зменшити витрати електроенергії в порожніх кімнатах.

Окрему роль у системі відіграє кухонна витяжка. Повітря над варильною поверхнею забруднене жиром, парами та запахами — тож тут потрібні потужні витяжки, адаптовані до агресивного середовища. Їх продуктивність може сягати 1200 м³/год, тоді як у природної вентиляції — лише 60–90 м³/год. Завдяки цьому витяжка здатна за 6–8 хвилин очистити повітря в приміщенні на 96 %.

Існують три режими роботи витяжок: циркуляційний (повітря проходить фільтри й повертається), проточний (видаляється назовні через вентканал) і змішаний (комбінація двох режимів). У циркуляційних витяжках використовують жирові й вугільні фільтри, у проточних — лише жирові. Без фільтрів жир осідає на вентиляторах і стінках повітроводів, що може спричинити перегрів і займання.

Важливо не лише правильно підібрати витяжку, а й правильно її встановити. Монтувати її слід на висоті не менше 65 см над електроплитою та 70 см над газовою. Кількість вигинів повітроводу має бути мінімальною, адже кожен з них знижує ефективність на 5 %. Надто довгі труби теж зменшують потужність. Труби можна приховати в меблях, декоративних коробах, за підвісною стелею або в штробах. Після встановлення обов’язковим є пробний запуск — перевіряють силу тяги, рівень шуму та роботу підсвітки.

Якісна вентиляція — це не лише комфорт, а й здоров’я, енергоефективність і довговічність самого будинку. Як підкреслює Сергій Старченко, увага до деталей у проєктуванні й монтажі — це ключ до успішної роботи всієї системи.