Визначення необхідного повітрообміну приміщень. Рекомендації до проектування

Об’єм вентиляційного повітря визначається для кожного приміщення окремо, з урахуванням наявності шкідливих домішок (речовин), або задається за результатами раніше проведених досліджень. Якщо характер та кількість шкідливих домішок (речовин) не піддаються обліку, повітрообмін визначають за кратністю:

L = V_пом * K_р (м³/год),

де V_пом – об'єм приміщення, м³;

К_р – мінімальна кратність повітрообміну, 1/год, див. таблицю кратності повітрообміну.

Як визначити об'єм приміщення?

Необхідно розрахувати загальний об'єм приміщення в кубічних метрах. Для цього використовується проста формула:

Довжина х ширина х висота = об'єм приміщення м³
A x B x H = V (м³)

Наприклад: приміщення довжиною 7 м, шириною 4 м та висотою 2,8 м. Для визначення об'єму повітря, необхідного для вентиляції цього приміщення, розраховуємо об'єм кімнати: 7 х 4 х 2,8 = 78,4 м³. Потім, використовуючи наведені нижче таблиці рекомендованої кратності повітрообміну, визначаємо необхідну повітропродуктивність вентилятора.

Визначення повітрообміну відповідно до кількості людей у приміщенні:

L = L₁ * N_L (м³/год),

де L₁ – норма повітря на одну людину, м³/год*люд;

N_L – кількість людей в приміщенні

20-25 м³/год на одну людину при мінімальній фізичній активності

45 м³/год на одну людину при легкій фізичній роботі

60 м³/год на одну людину при важкій фізичній роботі

Визначення повітрообміну при виділенні вологи:

L= D / ((d_v-d_n) * ρ) (м³/год)

де D – кількість вологи, що виділяється, г/год;

d_v – вміст вологи у повітрі, що видаляється, г води/кг повітря;

d_n – вміст вологи у припливному повітрі, г води/кг повітря;

ρ – густина повітря, кг/м³ (при +20°С = 1,205 кг/м³);

Визначення повітрообміну для видалення надлишків тепла:

L= Q / (ρ * C_p*(t_v-t_n)) (м³/год)

де Q – виділення тепла у приміщення, кВт;

t_v – температура повітря, що видаляється, °С;

t_n – температура припливного повітря, °С;

ρ – густина повітря, кг/м³ (при 20°С = 1,205 кг/м³);

C_p – теплоємність повітря, кДж/(кг·К) (при 20°С; Cp=1,005 кДж/(кг·К))

Таблиця кратності повітрообміну:

Побутові приміщення	Кратність повітрообміну
Житлова кімната (в квартирі або гуртожитку)	3 м³/год на 1м² житлових приміщень
Кухня квартири або гуртожитку	6-8
Ванна кімната	7-9
Душова	7-9
Туалет	8-10
Пральня (побутова)	7
Гардеробна кімната	1,5
Комора	1
Гараж	4-8
Погріб	4-6

Промислові приміщення та приміщення великого об'єму	Кратність повітрообміну
Театр, кінозал, конференц-зал	20-40 м³ на людину
Офісне приміщення	5-7
Банк	2-4
Ресторан	8-10
Бар, кафе, пивний зал, більярдна	9-11
Кухонне приміщення в кафе, ресторані	10-15
Універсальний магазин	1,5-3
Аптека (торгівельний зал)	3
Гараж і авторемонтна майстерня	6-8
Туалет (громадський)	10-12 (або 100 м³ на 1 унітаз)
Танцювальний зал, дискотека	8-10
Кімната для куріння	10
Серверна	5-10
Спортивний зал	Не менше 80 м³ на 1 людину, що займається, і не менше 20 м³ на 1 глядача
Перукарня (до 5 робочих місць)	2
Перукарня (понад 5 робочих місць)	3
Склад	1-2
Пральня	10-13
Басейн	10-20
Промисловий фарбувальний цех	25-40
Механічна майстерня	3-5
Шкільний клас	3-8

Визначення повітрообміну, залежно від гранично допустимої концентрації речовин:

L= G_CO2 / (У_ПДК-У_П) (м³/год)

де G_СО2 – об’єм СО₂, що виділяється, л/год;

У_ПДК – гранично допустима концентрація СО₂ у повітрі, що видаляється, л/м³;

У_П – вміст газу у припливному повітрі, л/м³.

Норми допустимих концентрацій СO2 у повітрі, л/м³
В місцях постійного перебування людей (житлові кімнати)		1,0
У лікарнях та дитячих установах		0,7
В місцях тимчасового перебування людей (установи)		1,25
В місцях короткочасного перебування людей (установи)		2,0
У зовнішньому повітрі:	Населені пункти (село)	0,33
	Малі міста	0,4
	Великі міста	0,5