НЕВИДИМИЙ ЗАХИСТ: Вентиляція захисних споруд цивільного захисту

Захисні споруди – це місця безпеки. Але справжній захист починається не з товстих стін, а з повітря, яким люди дихають усередині. І тут велика відповідальність лягає на вентиляційне обладнання, яке має певний час працювати в умовах знеструмлення й високої забрудненості, забезпечуючи необхідний повітрообмін і постійний приплив очищеного повітря.

Системи вентиляції у сховищах і укриттях – це не просто елемент комфорту, а ключовий компонент інженерного захисту населення. Від їхньої ефективності залежить здоров’я та життя людей, які перебувають у захисних спорудах під час ракетних обстрілів та інших надзвичайних ситуацій. Завдання таких систем – працювати стабільно в умовах вимкнення електроенергії, ефективно затримувати пил, дим і токсичні сполуки, а також забезпечувати можливість швидкої зміни режимів чистої вентиляції та фільтровентиляції.

Загальні вимоги до проєктування вентиляційних систем

Захисні споруди цивільного захисту повинні бути оснащені системами вентиляції, що забезпечують подачу очищеного повітря, а також відведення тепла та вологи з внутрішніх приміщень. Основний режим роботи системи – режим I (чиста вентиляція), який має забезпечувати безперервну подачу свіжого повітря протягом 48 годин.

Проєктування вентиляції має відбуватися з урахуванням максимальної кількості людей, які можуть одночасно перебувати в укритті. Повітря, що подається вентиляторами, проходить через фільтри грубого очищення (типу ФЯР або аналогічні) з ефективністю не менше ніж 0,8.

У захисних спорудах передбачають встановлення вентиляційних агрегатів з електроручним приводом, які здатні працювати як від електромережі, так і вручну – у разі вимкнення живлення. Кожен агрегат обладнується зворотним клапаном, який є індикатором витрати повітря. При визначенні кількості електроручних вентиляційних агрегатів, що встановлюються паралельно, слід вводити поправковий коефіцієнт на їх продуктивність, який дорівнює 0,8. Важливо, щоб довжина повітропроводу від такого вентиляційного агрегата до найбільш віддаленого вентиляційного отвору не перевищувала 30 м.

Повітропроводи, що прокладаються ззовні, мають бути виконані з будівельних конструкцій, розрахованих на дію повітряної ударної хвилі, або монтуватися зі сталевих зварних труб. Вони мають прокладатися з ухилом 0,003 і більше у бік від захисної споруди.

На всіх повітрозаборах і витяжних пристроях мають бути встановлені противибухові пристрої, які захищають систему від надлишкового тиску повітряної ударної хвилі. За ними мають бути розміщені розширювальні камери. Перед ними слід передбачати відведення конденсату.

Вентиляція приміщень, призначених для встановлення автономних джерел енергозабезпечення, а також чистої та забрудненої зон санпропускників має здійснюватися через повітропроводи, окремі від повітропроводів інших систем вентиляції.

Повітрозабірні решітки мають розміщуватися поза межами можливих завалів будівель і споруд.

Основні вимоги до проєктування систем вентиляції у сховищах та СПП типу сховища

Сховища та споруди подвійного призначення (СПП) типу сховища належать до герметичних захисних споруд, оснащених спеціальним інженерним обладнанням і системами життєзабезпечення, зокрема системами фільтровентиляції та регенерації повітря. Вони забезпечують безперервне перебування людей, що підлягають укриттю, протягом щонайменше 48 годин і гарантують комплексний захист від усіх видів засобів масового ураження (ядерної, хімічної, біологічної зброї), а також від звичайних засобів ураження.

Для збереження герметичності вентиляційних систем у сховищах та СПП типу сховища встановлюють герметичні клапани (ГК або ГКП), розраховані на аварійний тиск не менше ніж 0,1 МПа (1 кгс/см²), з ручним приводом при габариті до 600 мм включно та з електроприводом за наявності ДЕС або габаритом понад 600 мм. Для їх огляду та очищення передбачаються люк-вставки, які монтуються за напрямком ударної повітряної хвилі після герметичного клапана.

Повітропроводи сховищ та СПП типу сховища, що прокладаються всередині приміщень до герметичних клапанів, з’єднувальні повітропроводи між повітрозаборами чистої вентиляції та фільтровентиляції, а також патрубки для встановлення герметичних клапанів у стінах слід виготовляти зі сталевих труб з товщиною стінки не менше ніж 8 мм.

Систему вентиляції для сховищ та СПП типу сховищ слід обладнувати для двох режимів роботи:

Режим І – чиста вентиляція;
Режим II (упродовж 12 годин) – фільтровентиляція.

Режим фільтровентиляції передбачає очищення від газоподібних засобів масового ураження, аерозолів та пилу за допомогою спеціальних фільтрів (ФП, ФПУ). Фільтровентиляційне обладнання, зокрема фільтровентиляційні комплекти, мають встановлюватися в окремому приміщенні – фільтровентиляційній камері. Повітропроводи фільтрів мають бути виготовлені зі сталевої труби або листової сталі завтовшки не менше ніж 2 мм.

Кількість зовнішнього повітря, яке подається в захисну споруду (СПП), слід приймати:

у режимі чистої вентиляції (режим I) – до 11 м³/год на одну особу;
у режимі фiльтровентиляцiї (режим II) – з розрахунку не менше ніж 2 м³/год на одну особу, яка підлягає укриттю, 5 м³/год на одного працівника у приміщеннях пункту керування та 10 м³/год на одного працівника у фiльтровентиляцiйнiй камерi з електроручними вентиляторами.

Експлуатаційний підпір повітря для режиму фільтровентиляції має становити 50 Па. При цьому режимі слід передбачати рециркуляцію повітря в об’ємі, який забезпечує збереження в системі кількості повітря, яке подається при чистій вентиляції, – для сховищ та СПП типу сховища з електровентиляторами та збереження в системі не менше ніж 70 % кількості повітря.

Повітрозабори мають розміщуватися поза межами можливих завалів будівель і споруд. Повітрозабори систем фільтровентиляції допустимо розміщувати на території зон можливих завалів та в передтамбурі захисної споруди (споруди подвійного призначення). Повітрозабірний короб чистої вентиляції сховищ та СПП типу сховища (режиму І) доцільно сполучати з аварійним виходом зі сховища.

Для забезпечення окремих виходів зі сховища чи СПП типу сховища на поверхню та входу назад при режимі фільтровентиляції слід передбачати вентиляцію тамбура або тамбур-шлюзу одного із входів. При цьому кількість повітря, що подається в цей тамбур за одну годину, повинна становити не менше від 25-кратного об’єму тамбура при тривалості вентиляції до 6 хв.

Вентиляція тамбура (тамбур-шлюзу) повинна проводитися методом перетікання за рахунок підпору у сховище (СПП типу сховища) за допомогою клапанів надмірного тиску (КНТ), встановлення яких має передбачатися на внутрішній та зовнішній стінах тамбура (тамбур-шлюзу) зі встановленням на зовнішньому КНТ противибухового пристрою або безпосередньо від системи фільтровентиляції.

При облаштуванні вентиляції додатково слід передбачати витяжку з фекального приямку, санвузлів. Витрату повітря в першому режимі вентиляції слід приймати 100 м³/год від кожного унітаза та 50 м³/год від кожного пісуара. Для другого режиму вентиляції допустимо знижувати вказану норму витрати повітря від унітаза до 25 м³/год.

ВЕНТС пропонує

Компанія «Вентиляційні системи» має значний досвід розробки й виробництва вентиляційного обладнання та аксесуарів для сховищ і укриттів. Ми пропонуємо повний асортимент обладнання для організації ефективної вентиляції та підпору повітря в захисних спорудах відповідно до нормативних вимог ДБН В.2.2-5, яке вже неодноразово демонструвало свою ефективність в нинішніх складних умовах в Україні.

Перелік такого обладнання охоплює електроручні вентилятори, які забезпечують стабільне подавання чистого повітря навіть у разі аварійного знеструмлення, фільтри-поглиначі, противибухові решітки, герметичні клапани, клапани надлишкового тиску, витратоміри-відсікачі, люки-вставки, розширювальні камери та ін.

Надійність, енергоефективність і здатність працювати у складних умовах – це те, що лежить в основі кожного рішення ВЕНТС.

Дізнатися більше про обладнання ВЕНТС для захисних споруд: https://vents.ua/catalog/shelters

НЕВИДИМИЙ ЗАХИСТВентиляція захисних споруд цивільного захисту

НЕВИДИМИЙ ЗАХИСТ
Вентиляція захисних споруд цивільного захисту