Стінові провітрювачі: коли і як їх варто встановлювати

Раніше під час будівництва житла переважно використовували так звану "столярку" — дерев’яні вікна з нещільними притворами. Надходження зовнішнього повітря у приміщення забезпечувалося через кватирку та щілини у рамах. Така конструкція відповідала чинним санітарним та будівельним нормам. Із впровадженням герметичних металопластикових вікон значно зменшився природний повітрообмін у приміщеннях. У закритому стані такі вікна мають повітропроникність лише 6–7 м³/год, тоді як згідно з ДБН В.2.2-15-2005 для житлових кімнат потрібно не менше 35 м³/год. Через це погіршується робота витяжної вентиляції, зростає вологість, утворюється конденсат, пліснява та з’являється відчуття задухи.

Ситуація ускладнюється, якщо вентиляційні канали забиті або зовсім не функціонують. Відкривання вікон не забезпечує сталого припливу повітря, порушує шумоізоляцію, знижує безпеку та комфорт, особливо вночі. Тому одним із ефективних рішень стало використання стінових провітрювачів — пристроїв для постійної вентиляції, що вбудовуються у зовнішню стіну.

Читайте про нас в «Аква-Терм» за липень-серпень №4 (62) 2011 року. Більше інформації про Стінові провітрювачі.

Такі пристрої мають довгу історію — решітки на фасадах старих будівель свідчать про їх застосування ще понад 100 років тому. Сучасні моделі значно вдосконалені: вони можуть бути припливними або витяжними, оснащуватися шумоглушниками, фільтрами, вентиляторами та навіть сонячними батареями.

Типовий стіновий провітрювач складається з двох вентиляційних решіток (внутрішньої та зовнішньої) і повітроводу діаметром 80–160 мм, який забезпечує приплив свіжого повітря до 50 м³/год і більше. Повітровід може мати телескопічну конструкцію та бути шумо- й теплоізольованим. Вироби виготовляють з міцного ABS-пластику, стійкого до УФ-випромінювання та механічних впливів.

У більшості моделей застосовуються фільтри класу G3, що затримують пил, пилок, пух та інші забруднювачі. Зовнішні решітки часто комплектуються москітними сітками. Регулювання інтенсивності повітрообміну можливе за рахунок заслінок або змінної швидкості вентилятора. Передбачено й повне перекриття повітряного каналу.

Вентилятори дають змогу керувати напрямком і обсягом повітряного потоку, що забезпечує вентиляцію навіть у складних умовах. Деякі моделі оснащуються фотоелектричними сонячними панелями, що живлять вентилятор без потреби в електропроводці. Уночі провітрювачі працюють у пасивному режимі.

Стінові провітрювачі підходять для житлових і офісних приміщень, а також для котелень приватних будинків, де потрібен постійний приплив повітря для коректної роботи обладнання, наприклад, газових котлів.

Серед виробників варто відзначити Blauberg, Siegenia (Німеччина), Fläkt Woods (Фінляндія), а також українську компанію "Вентиляційні системи" (ТМ "Вентс"). Вона випускає провітрювач ПСС 102 для невеликих приміщень, який складається з телескопічного повітроводу та двох решіток. У пристрій вбудований вентилятор з DC-мотором, що дозволяє змінювати напрямок потоку на 180°. Форма решітки та регульований переріз забезпечують рівномірний розподіл повітря, а нахил вниз захищає від опадів.

Сонячна панель розміром 163×171 мм монтується на зовнішній решітці та генерує живлення від 9 до 18 В. Продуктивність моделі — 13–20 м³/год. Діаметр труби — 103 мм, з довжиною 305–500 мм. Зовнішня решітка доступна в кількох кольорах: білий, сірий, бежевий, коричневий.

Стінові провітрювачі є ефективним, економічним та сучасним рішенням для забезпечення сталого повітрообміну у герметизованих приміщеннях. Вони дозволяють зберегти переваги нових енергозберігаючих вікон і водночас дотримуватись нормативів вентиляції, підвищуючи комфорт і безпеку середовища. Їх простота монтажу, широкий вибір моделей і наявність автономного живлення роблять ці пристрої все більш популярними в сучасному будівництві та реконструкції.