Організація системи вентиляції в захисних спорудах

Протирадіаційне укриття (ПРУ) — це інженерно облаштована споруда, частково оснащена спеціальним обладнанням, призначена для захисту укриття від дії іонізуючого випромінювання та звичайних засобів ураження. ПРУ не є герметичною спорудою, не обладнується герметичними клапанами й системами очищення повітря з використанням фільтровентиляційних установок. У протирадіаційних укриттях (ПРУ) слід передбачати вентиляцію з механічним спонуканням. У приміщеннях ПРУ гранично допустимі параметри мікроклімату та газовий склад повітряного середовища визначаються залежно від складу осіб, що укриваються, згідно з І режимом (чиста вентиляція). Вентилятори для систем вентиляції ПРУ, які не мають захищеного автономного джерела електропостачання або дизельної електростанції (ДЕС), слід обладнувати електроручним приводом. Усі вентиляційні отвори повинні бути оснащені протипиловими пристроями (фільтрами) з опором потоку повітря не менше ніж 5 Н / м² (0,5 кгс / м²).

Сховища та споруди подвійного призначення (СПП) по типу сховища належать до герметичних захисних споруд, обладнаних спеціальним інженерним обладнанням і системами життєзабезпечення, зокрема системами фільтровентиляції та регенерації повітря. Забезпечують можливість безперервного перебування осіб, що підлягають укриттю, протягом 48 годин. Гарантують комплексний захист від засобів масового ураження (ядерної, хімічної, біологічної зброї), а також від звичайних засобів ураження.

Для забезпечення герметичності вентиляційної системи в сховищах встановлюються герметичні клапани (ГК або ГКЕ), розраховані на аварійний тиск не менше 0,1 МПа (1 кгс/см²), з ручним приводом при габариті до 600 мм включно та з електроприводом при наявності ДЕС або габаритом понад 600 мм. Для їх огляду та очищення передбачаються люк-вставки, які монтуються за напрямком ударної повітряної хвилі після герметичного клапана. Повітроводи сховищ та СПП по типу сховища, що прокладаються всередині приміщень до герметичних клапанів, з’єднувальні повітроводи між повітрозаборами чистої вентиляції та фільтровентиляції, а також патрубки для встановлення герметичних клапанів у стінах слід виготовляти зі сталевих труб з товщиною стінки не менше 8 мм. Систему вентиляції для сховищ та СПП по типу сховищ слід обладнувати для двох режимів роботи:

1. Чиста вентиляції – режим І;
2. Фiльтровентиляцiї – режим II (впродовж 12 годин);
   • Передбачає очищення від газоподібних засобів масового ураження, аерозолів та пилу, за допомогою спеціальних фільтрів (ФП, ФПУ).
   • Фільтровентиляційне обладнання, зокрема фільтровентиляційні комплекти, мають встановлюватись в окремому приміщенні – фільтровентиляційній камері.
   • Повітроводи фільтрів необхідно виготовляти зі сталевої труби або листової сталі завтовшки не менше 2 мм.

Кількість зовнiшнього повiтря, яке подається у захисну споруду (споруду подвійного призначення), слiд приймати:

• у режимі чистої вентиляції (режим І) – до 11 м³/год на одну особу;
• у режимі фiльтровентиляцiї (режим II) – з розрахунку 2 м³/год на одну особу, яка підлягає укриттю, 5 м³/год на одного працівника у примiщеннях пункту керування та 10 м³/год на одного працівника у фiльтровентиляцiйнiй камерi з електроручними вентиляторами.

При фільтровентиляції та регенерації слід передбачати рециркуляцію повітря в об’ємі, який забезпечує збереження у системі кількості повітря, яке подається при чистій вентиляції, - для сховищ та СПП з електровентиляторами та збереження у системі не менше 70 % кількості повітря. Повітрозабори мають розміщуватися поза межами можливих завалів будівель і споруд. Повітрозабори систем фільтровентиляції допускається розміщувати на території зон можливих завалів та у передтамбурі захисної споруди (споруди подвійного призначення).Повітрозабірний короб чистої вентиляції сховищ та СПП (режиму І) доцільно сполучати з аварійним виходом із сховища. Для забезпечення окремих виходів зі сховища чи СПП на поверхню та входу назад при режимі фільтровентиляції слід передбачати вентиляцію тамбура або тамбур-шлюза одного з входів. При цьому кількість повітря, що подається в цей тамбур за 1 год, повинна складати не менше 25-кратного об’єму тамбура при тривалості вентиляції до 6 хв. Вентиляція тамбура (тамбур-шлюза) повинна проводитись методом перетікання за рахунок підпору у сховище/СПП за допомогою клапанів надмірного тиску, встановлення яких має передбачатися на внутрішній та зовнішній стінах тамбура (тамбур-шлюза), із встановленням на зовнішньому клапані надмірного тиску (КНТК) противибухового пристрою або безпосередньо від системи фільтровентиляції. При облаштуванні вентиляції додатково слід передбачати витяжку з санвузлів. Витрату повітря у I-му режимі вентиляції слід приймати 100 м³/год від кожного унітазу та 50 м³/год від кожного пісуара. Для ІІ-го режиму вентиляції допускається знижувати вказану норму витрати повітря від унітаза до 25 м³/год.

III режим – регенерації внутрішнього повітря, передбачається у сховищах та СПП по типу сховища, які розташовані у місцях можливої небезпечної загазованості повітря продуктами горіння, у зонах можливого хімічного забруднення або зонах можливого затоплення.

У режимі повної ізоляції (ІІІ режиму), передбачається наступна організація вентиляції сховища:

• У першу чергу застосовується припливна вентиляція приміщень, що функціонує в режимі 100% рециркуляції та забезпечує підтримання в системі об’єму повітря, передбаченого для І режиму — режиму чистої вентиляції.
• У разі досягнення критичного рівня забруднення повітря (концентрація вуглекислого газу — 2%) здійснюється регенерація внутрішнього повітря шляхом очищення його від CO₂ за допомогою регенераційних патронів і збагачення його киснем з балонів O₂, розміщених у сховищі.
• Для забезпечення нормованого експлуатаційного підпору повітря передбачається встановлення балонів зі стисненим повітрям у кількості, визначеній виходячи з розрахункового значення підпору — 20 Па.
• Контроль якості внутрішнього повітря здійснюється за допомогою газоаналізатора.
• Видалення теплонадлишків у режимі повної ізоляції (ІІІ режим) здійснюється за допомогою повітроохолоджувача. Для його холодопостачання використовується вода з заглибленого резервуара.

У режимі часткової ізоляції (ІІІ режим) нормований експлуатаційний підпор повітря у 20 Па забезпечується подачею зовнішнього повітря, очищеного за допомогою спеціальних фільтрів.

Послідовність застосування фільтрів:

• Перед подачею на очищення від CO повітря охолоджується до робочої температури фільтрів за допомогою гравійного охолоджувача.
• Далі повітря очищується від CO шляхом його окиснення до CO₂ у спеціальних фільтрах, призначених для видалення чадного газу.
• Після окиснення CO до CO₂ повітря охолоджується до робочої температури спеціальних сорбційних елементів. Очищення від CO₂ здійснюється за допомогою відповідних фільтрувальних елементів, призначених для поглинання вуглекислого газу. Видалення CO₂ є необхідним як після очищення від CO, так і в процесі регенерації внутрішнього повітря.
• Після проходження через сорбційні елементи повітря додатково охолоджується водяним охолоджувачем.
• Очищене та охолоджене повітря подається в систему рециркуляції для забезпечення експлуатаційного підпору на рівні 20 Па. Використовується обладнання, передбачене для ІІ режиму: фільтри, охолоджувачі, вентилятор.
• У режимі часткової ізоляції (ІІІ режим) всі герметичні клапани залишаються закритими, за винятком того, що забезпечує забір зовнішнього повітря для створення підпору.