Компанія «Вентиляційні системи» (бренд Вентс) уже чверть століття є одним із ключових гравців на ринку кліматичного обладнання України та світу. Компанія пропонує широкий асортимент продукції для вирішення будь-яких завдань у галузі вентиляції – від побутових осьових вентиляторів до потужних агрегатів обробки повітря. Незважаючи на об'єктивні труднощі, пов'язані з війною в Україні, компанія продовжує нарощувати виробництво продукції, розширювати географію збуту та впевнено задавати тренди на світовому ринку. Поточний рік ознаменувався для Вентс ще однією знаковою подією – виходом компанії на український ринок холодильного обладнання, яке підприємство реалізує під брендом BlauCool.
Яка ж сьогодні ситуація на ринку холодильного та кліматичного обладнання України? Агенція Fama провела дослідження* галузі, оцінивши її поточний стан, експортний потенціал та стратегічні можливості для подальшого розвитку в умовах війни. Пропонуємо до вашої уваги деякі фрагменти цього дослідження.
Галузь холодильного та кліматичного обладнання України має стратегічне значення для забезпечення сталого функціонування ключових секторів економіки країни, гарантуючи збереження якості продукції та створення комфортних умов для людини.
До галузі холодильного і кліматичного обладнання та технологій зараховують операторів ринку, які займаються виробництвом, збутом або обслуговуванням холодильного, вентиляційного чи кліматичного обладнання, а також його частин – наприклад, теплообмінного обладнання, компресорної техніки, контролерів тощо.
Станом на кінець 2024 року, в Україні офіційно зареєстровано близько 670 операторів галузі холодильного та кліматичного обладнання. У загальній структурі суб’єктів підприємницької діяльності (СПД) переважають юридичні особи (80 %), утім їхня частка суттєво коливається в межах різних областей.
Протягом останніх чотирьох років кількість СПД галузі зменшується через скорочення юридичних осіб. Кількість фізичних осіб-підприємців, навпаки, зростає, однак їхньої кількості недостатньо, щоб забезпечити загальний приріст СПД галузі. Найбільший спад відбувся у 2022 році, що пов’язано з повномасштабним вторгненням: кількість підприємців зменшилась на 11 %. У 2023 році стан покращився за рахунок різкого зростання числа фізичних осіб-підприємців. Проте у 2024 році знову відбулося зниження кількості операторів через скорочення кількості юридичних осіб.
За даними онлайн-сервісу перевірки компаній YouControl, мікропідприємств у загальній структурі операторів найбільше (38 %), малих дещо менше (35 %), а великі та середні підприємства становлять незначну частину.
Частка продукції українського виробництва на внутрішньому ринку суттєво коливається залежно від сегменту. У сегменті комерційного холодильного обладнання вона сягає 90–95 %, за оцінками опитаних експертів та керівників компаній. Українські виробники практично повністю задовольняють попит ритейлу, а дехто з опитаних керівників зазначає, що пропозиція на внутрішньому ринку має тенденції до перевищення попиту, що обґрунтовує необхідність виходу на іноземні ринки. За словами учасників дослідження, компанії, що займаються виробництвом та інсталяцією промислового і комерційного холодильного обладнання, також реалізують більшість проєктів на внутрішньому ринку.
Щонайменше третина вентиляційних установок на внутрішньому ринку – українського виробництва. Значно переважає імпортне обладнання у таких сегментах продукції, як теплові насоси (95 %), побутове холодильне обладнання (100 %), побутові кондиціонери (~100 %), а також запасні частини та складники до холодильного і кліматичного обладнання.
Унаслідок повномасштабного вторгнення попит на різні категорії обладнання зазнав скорочення, що стало стимулом для українських виробників до виходу на зовнішній ринок. Водночас учасники дослідження відзначають успіхи українського ритейлу, якому вдається не лише виживати, а й розвиватися, попри численні негативні чинники. Дехто з опитаних підприємців каже, що започаткування виробництва комерційного холодильного обладнання було стратегічним рішенням, яке навіть у період економічного спаду гарантує певну стабільність.
Досвід виробників промислового холодильного обладнання частково слугує підтвердженням наведеної тези. У цьому сегменті виробники зазнали суттєвих втрат через зменшення кількості нових виробничих об’єктів. Водночас учасники дослідження вбачають перспективи розвитку цих компаній у співпраці з ритейлом, а саме у створенні холодильних логістичних хабів для торгових мереж.
Опитаним експертам було запропоновано поміркувати про розвиток галузі холодильного та кліматичного обладнання в умовах двох сценаріїв: у випадку якщо війна закінчиться через рік, та у випадку якщо війна триватиме понад рік.
Сценарій № 1. Завершення воєнних дій у 2025 році
У разі закінчення війни найближчим часом експерти одностайно вказують на значне пожвавлення будівельної галузі – будівництво готелів, ресторанів, житлових комплексів, розвиток переробних виробництв у аграрному секторі, що стимулюватиме розвиток ринку холодильного та кліматичного обладнання. На цьому ринку можуть з’явитися зацікавлені учасники, також і закордонні компанії, зокрема турецькі та польські будівельні фірми. Деякі компанії навіть планують будівництво нових заводів в Україні, розраховуючи подвоїти свої потужності після стабілізації ситуації.
Серед потенційних напрямків для розвитку опитані експерти виділяють кліматичне обладнання, пов’язане з тепловими насосами. У європейських країнах вже давно відбувся перехід на теплові насоси, і їх потенційно можна виробляти в Україні.
Другим стратегічно важливим напрямком для України є відновлення виробництва компресорного обладнання для холодильних систем. Його розглядають як дуже перспективний напрямок, особливо з огляду на те, що раніше таке виробництво успішно функціонувало в Україні, а зараз країна змушена імпортувати компресори з Китаю або Європи. Відродження такого виробництва дало б Україні змогу не лише задовольнити внутрішній попит, а й потенційно стати експортером, оскільки європейські країни шукають шляхів розвитку цієї галузі виробництва.
Значний потенціал також має виробництво обладнання для сільськогосподарських комплексів, оскільки в цьому секторі весь бізнес критично залежить від контролю мікроклімату. За відсутності належного кліматичного обладнання виробництво та переробка тваринницької продукції неможливі, тому на нього виділяються значні інвестиції.
У разі вступу до ЄС Україна буде зобов’язана ратифікувати певні поправки в законодавстві, які обмежуватимуть використання певних видів холодоагентів. Це призведе до необхідності реконструкції наявних об’єктів та впровадження нових норм. Незалежно від вступу до ЄС, прогнозують зростання інвестицій в Україну, розвиток ритейлу та розширення експортних можливостей для українських виробників завдяки вже чинній інтеграції з європейськими ринками.
Сценарій № 2. Продовження воєнних дій протягом наступних 2–5 років
Якщо повномасштабна війна затягнеться на наступні кілька років, очікується стійкий зсув попиту в бік дешевої продукції нижче від середнього цінового сегмента, навіть за рахунок якості. Преміальні та інноваційні рішення втрачають попит – споживачі відмовляються від новіших моделей обладнання на користь базових рішень.
Щодо структури ринку, то:
